Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років ХХ століття, не можна ні з чим порівняти. Через роки, жахливо згадувати, але не можна забути ту страшну трагедію, що розігралася на благословенній землі квітучого українського краю. Страшні 1932-1933 роки – найчорніший час в історії України. У світі не зафіксовано такого голоду, що випав тоді на долю однієї з найродючіших країн світу – України. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив земне життя у пекельних муках голоду. Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. З метою інформування та споминів про трагічні роки бібліотеки - філії та КЗ "Новосанжарська публічна бібліотека" підготувала ряд заходів:

https://www.youtube.com/watch?v=OCT4wOAKwHU - посилання на відеоролик

КЗ "Новосанжарська публічна бібліотека"

виставка-реквієм «Хай не згасне пам 'яті свіча.» -

Забрідчанська сільська бібліотека - філія       

куточок пам'яті та скорботи "В пам' ять про скорботний тридцять третій".

Старосанжарська бібліотека - філія

Бесіда - роздум " Свіча пам'яті" - Великокобелячківська сільська бібліотека - філія