Згадує жителька с. Забрідки  Федірець Ніна Петрівна.                   

Народилась  Ніна Петрівна 10 травня 1931року. Тяжкі роки 1946-1947 пам'ятає добре. Згадує:" Мама зібрала  рушники, деяку одежинку і поїхала на Західну Україну міняти на продукти. Їхали на вагонах зверху ,тому що не було грошей на білет.  Ніна з малим братом залишилась з бабусею. Чудом вижили. Ніна знайшла на печі за комином в торбинці сушені вишні. Запарювали їх і їли, а кісточки бабуся наказала не викидати. Перетирали їх на жорнах , трішки борошна і пекла бабуся млинці. Також на полях збирали мерзлу, гнилу картоплю. Мили, потім замочували- виділявся крохмаль. Це була якась підтримка. Так і дочекались маму. Привезла мама червону кукурудзу. На жорнах перемололи її. З крупної варили кашу, а дрібну використовували, як борошно. Весною пекли «квасники». Рвали на полях квасець, поливали гарячою водою, трішки борошна, замішували і на лопаті в піч пектись. Потім достигли яблука." Ще згадує Ніна Петрівна, що мама приносила з колгоспу «баланду». В коморі олійниці знайшли стару макуху і з неї варили обід для колгоспників- «баланду». Так і вижили.

Тяжкі 1946-1947роки добре пам’ятають односельчани:                                                               

Семиволос Лідія Савівна,(1937р)

Клюшник Галина Артемівна,(1936р)

Бодак Василь Іванович,(1937р)

Калашник Валентина Михайлівна (1940р).

Голод в Украї́нській РСР 1946—1947 — масовий голод, який влаштувала народам СРСР російсько-більшовицька (комуністична) диктатура 1946–1947, був спричинений не так повоєнним неврожаєм, як спланованою акцією сталінського Політбюро з метою забрати в селян залишки зерна і продати чи подарувати його братнім режимам у соціалістичному таборі.